Для батьків

Девіс Льюїс склав для батьків список тверджень, що характеризують сім’ї, у яких є обдаровані діти. Ці твердження розкривають вдалий підхід до стимулювання розумового розвитку дітей. Перевірте себе, батьки.

1. Відповідаю на всі запитання дитини якомога чесно й терпляче.

2. Серйозні запитання і вислови дитини я сприймаю всерйоз.

3. Я зробив стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи.

4. Не сварю дитину за безпорядок на її столі чи кімнаті, якщо це пов’язано з творчим заняттям і роботою, які ще не закінчено.

5. Виділив дитині кімнату або частину кімнати для її занять.

6. Я показую дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за її досягнення.

7. Доручаю дитині посильні роботи.

8. Допомагаю дитині будувати її плани і приймати рішення.

9. Допомагаю поліпшити результати її роботи.

10. Беру дитину в поїздки по цікавих місцях.

11. Допомагаю дитині нормально спілкуватися з дітьми із різних соціальних та культурних груп.

12. Встановлюю розумний стандарт поведінки і стежу, щоб дитина його додержувала.

13. Я ніколи не говорю дитині, що вона гірша за інших дітей.

14. Ніколи не принижую дитину.

15. Даю дитині книжки і матеріали для її улюблених занять.

16. Привчаю мислити самостійно.

17. Регулярно читаю дитині.

18. Привчаю її до читання з дитинства.

19. Спонукаю дитину придумувати історії, фантазувати.

20. Уважно ставлюсь до її індивідуальності.

21. Кожний день я знаходжу час, щоб побути з дитиною наодинці.

22. Дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейних справ і подорожей.

23. Ніколи не дражню дитину за помилки.

24. Хвалю її за вивчені вірші, оповідання, пісні.

25. Навчаю дитину вільно спілкуватися з дорослими.

26. Розробляю практичні завдання, щоб допомогти дитині більше дізнатися про світ.

27. Дозволяю гратися з різним сміттям.

28.Спонукаю дитину знаходити проблеми і розв’язувати їх.

29. У заняттях дитини знаходжу гідне похвали.

30. Не хвалю дитину безпредметно й нещиро.

31.Чесно оцінюю своє ставлення до дитини.

32. Не існує тем, які я не можу обговорювати з дитиною.

33. Даю дитині можливість приймати рішення.

34. Допомагаю їй стати особистістю.

35. Допомагаю вибирати телепередачі, що заслуговують на увагу.

36. Розвиваю в дитині позитивне сприйняття її здібностей.

37. Ніколи не відмахнусь від невдач дитини словами „Я також цього не вмію”.

38. Заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих.

39. Вірю в здоровий глузд дитини і довіряю їй.

40. Вважаю, що дитина має сама виконувати основну частину роботи, за яку береться, навіть тоді, коли я не впевнений у позитивному результаті.

У тому випадку, якщо ви погоджуєтеся з 20 відсотками цих тверджень, слід подумати над питанням щодо стосунків з дитиною, а якщо вас влаштовують 90 відсотків і більше, тоді, дитині дати більше свободи, а також і собі.

Тест:     Чи талановита ваша дитина?

Цей тест проводиться з дітьми 6-13 років.

Слід лише відповісти "так" або "ні" на наступне запитання. Кожне "так" дає один бал.

1. Чи трапляється дитині знаходити незвичайне застосування якогось       предмета?

2. Чи змінює вона свої схильності?

3. Чи любить малювати абстрактні картинки?

4. Чи любить малювати неіснуючі предмети?

5. Чи любить фантастичні історії?

6. Чи складає розповіді або вірші?

7. Чи любить вирізати вигадливі фігури з паперу?

8. Чи зробила коли-небудь те, чого не знала, або те, чого не існує?

9. Чи виникає в неї бажання щось переробити на свій смак?

10. Чи боїться темряви?

11. Чи винайшла коли-небудь нове слово?

12. Чи вважала це слово зрозумілим без роз’яснень?

13. Чи пробувала переставляти меблі за власним смаком?

14. Чи був удалим цей задум?

15. Чи використовувала коли-небудь якусь річ не за її призначенням?

.            16.  Коли ваша дитина була маленькою, чи відгадувала вона призначення          різних предметів?

17. Чи покладається у виборі одягу на ваш смак?

18. Чи є в неї свій внутрішній світ, недосяжний для оточуючих?

19. Чи шукає пояснення тому, чого ще не розуміє?

20. Чи часто просить пояснити незрозумілі явища?

21. Чи  любить читати книжки без ілюстрацій?

22. Чи винаходить власні ігри або розваги?

23. Чи пам’ятає та розповідає свої сни або пережиті враження?

Від 20 до 23 балів. Ваша дитина дуже кмітлива, має власні думки з того чи іншого приводу, їй варто допомагати у цьому.

Від 15 до 19 балів. Ваша дитина не завжди виявляє свої здібності. Вона спритна і кмітлива, лише коли чим-небудь зацікавлена.

Від 9 до 14 балів. У дитини спостерігається кмітливість, достатня для багатьох галузей знань, де власний погляд на речі не обов’язковий. Однак для занять творчою діяльністю її бракує.

Від 4 до 8 балів. Ваша дитина виявляє творче мислення лише при досягненні важливої для неї мети. Вона більш схильна до практичної діяльності.

Менше 4 балів. Дитині не вистачає винахідливості, але вона може досягти успіху як добрий виконавець, навіть у складних професіях.

Не розчаровуйтесь, якщо результати тестування не відповідають вашим очікуванням, адже дитина змінюється, у неї ще все попереду.

Зверніть увагу на наступне:

·      Визнавайте раніше невизнані або невикористані можливості дитини.

·      Підтримуйте бажання дитини працювати самостійно.

·      Не втручайтеся в процес творчої діяльності сина або дочки.

·      Давайте дитині свободу вибору галузі й методів досягнення мети.

·      Створюйте умови для конкретного втілення творчих ідей дитини.

·      Заохочуйте дитину до участі у груповому творчому процесі.

·      Заохочуйте до роботи над проектами, запропонованими самою дитиною.

·      Не тисніть на дитину, створюйте вільну, невимушену атмосферу.

·      Схвалюйте результати діяльності сина або дочки у якійсь одній галузі з метою спонукати бажання випробувати себе в інших видах діяльності.

·      Підкреслюйте позитивне значення індивідуальних особливостей вашої дитини.

·      Шануйте потенціальні можливості дитини, якщо вона у чому-небудь відстає.

·      Демонструйте свій ентузіазм у якійсь діяльності.

·      Підтримуйте своїм авторитетом дитину, що висловлює відмінну від інших думку й у зв’язку з цим відчуває тиск із боку своїх однолітків.

·      Створюйте ситуації, за яких ваша дитина, що не виявляє особливих успіхів у навчанні, матиме можливість тісного спілкування зі здібною дитиною.

·      Допомагайте дитині знаходити в її фантазіях зв’язок із реальним світом.

·      Одержуйте максимальну користь від її хобі, конкретних захоплень і індивідуальних схильностей.

·      Виявляйте терпиме ставлення (принаймні тимчасово) до можливого безладдя у зв’язку з творчою роботою дитини.

·      Заохочуйте максимальне залучення дитини до спільної творчої роботи зі старшими дітьми.

·      Постійно переконуйте дитину, що ви для неї є однодумцем, а не опонентом.

                  ТОП-30 порад батькам школярів молодших класів

1. Любіть дитину, частіше обіймайте її.
2. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Знаходьте радість у спілкуванні. Цікавтеся справами та проблемами дитини.
3. Розвивайте дитину: заохочуйте до малювання, розфарбовування, вирізання, наклеювання, ліплення. Обов’язково привчайте дитину до звички читати книжки щодня.
4. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
5. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
6. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.
7. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
8. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.
9. Пам’ятайте, що кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.
10. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
11. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви з цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
12. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона витрачає сили.
13. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
14. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримала?». Зустрічайте дитину спокійно, не ставте тисячу запитань, дайте їй розслабитися.
15. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.
16. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварки. Говоріть із дитиною спокійно.
17. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години.
18. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 30-40 хв. треба відпочивати 5-15 хв. залежно від віку дитини. Першокласникам потрібно кожні 15-20 хв. робити перерви на 10-15 хв.
19. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, зі словами «не хвилюйся», «ти все вмієш», «поміркуймо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
20. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
21. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
22. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною.
23. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
24. Знайте, що діти люблять казки, цікаві історії, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Приділіть дитині 10-15 хв. перед сном.
25. Підтримуйте дитину. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її досягнень і можливих труднощів допоможуть дитині розвиватися.
26. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрічається в школі. Поясніть їх необхідність.
27. Дитина ходить до школи, щоб вчитися, але їй може щось не вдаватися, це природно. Дитина має право на помилку.
28. Складіть разом із дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
29. Підтримуйте дитину в її бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна її похвалити. І не просто хваліть, а розкажіть, що саме вона зробила добре.
30. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Школа – це важливо, але це не привід позбавляти дитину різноманіття, радості, гри…

За матеріалами ЗМІ

Чого батьки не повинні казати своїм дітям

Усі батьки знають, що виховання дітей – дуже важке завдання. Воно вимагає безлічі щоденних зусиль, мудрості й терпіння. Іноді від перевтоми й відчаю в батьків просто опускаються руки. У результаті, спілкуючись із дитиною, вони вимовляють зовсім неприпустимі слова. Особливо небезпечними при цьому є висловлювання, які здатні завдати шкоди, нанести душевні або сердечні рани, рубці від яких можуть залишитись на все життя. Ось сім поширених помилок, яких припускаються батьки в спілкуванні зі своїми дітьми.

«Чому ти не можеш бути таким, як він (вона)?»

Порівняння з іншими – це найгірше, що ви можете зробити для вашої дитини. Твердження на зразок «Він набагато краще, ніж ти» або «Чому ти не можеш бути схожим на твого брата?» завдають дитині більше болю, ніж ви можете навіть собі уявити. Кожна дитина має власну індивідуальність і дуже хоче її зберегти. Порівнюючи її дії з діями інших дітей, ви тільки демотивуєте її, унаслідок чого вона буде відчувати себе в тіні тієї людини, з якою її порівнюють, з усіма можливими наслідками.

«Ось прийде батько, і я розповім йому про твою поведінку!»

Іноді діти припускаються помилок і поводяться так, що ви не можете впоратися з ними поодинці. Тоді єдине, на що ви помилково розраховуєте, – це звернення до їхнього почуття страху. Кажучи дитині: «Я все розповім батьку, коли він повернеться додому», ви можете ненадовго зупинити прояви її небажаної поведінки, але при цьому проявите власне безсилля. Більше того, якщо тато дитини – людина сувора і насварить її за вашим звинуваченням, поруч з вами дитина буде жити з постійним відчуттям страху й почне приховувати свої вчинки.

«Не плач!», «Не рюмсай!»

Дітям властиво іноді плакати. Вони набагато вразливіше, ніж дорослі, і навіть така дрібниця, як зламана іграшка, може викликати в них потік сліз. Коли ви бачите, що ваша дитина плаче, краще притисніть її до себе й утіште; не варто вимагати, щоб вона припинила плакати. Поставте себе на місце дитини, і ви зрозумієте, через що вона проходить і що відчуває в даний момент.

«Невдаха!», «Нещастя моє!»

Останнє, що дитина хоче почути від своїх батьків, – це те, що вона невдаха. Дітям потрібен час, щоб виконувати свої завдання, і, звісно, вони не завжди відмінно справляються з ними. Діти вчаться поступово, докладаючи чимало зусиль. Якщо ми станемо судити їх надто рано, це завадить їхній мотивації, і вони втратять віру у свої здібності назавжди.

«Не чіпай мене!», «Дай мені спокій!», «Я зайнятий(а)!»

Працювати на роботі, займатись домашніми справами й виховувати дітей ніколи не було легким завданням. Цілком зрозуміло, що вам не вистачає 24-х годин, щоб виконати все задумане, але робити це чи надолужувати за рахунок дитини не рекомендується. Ваша дитина залежить від вас багато в чому, і якщо вона приходить до вас зі своєю проблемою, нехай навіть і недостатньо серйозною, на ваш погляд, а ви відправляєте її ні з чим, навіть не вислухавши, вона може подумати, що ні вона, ні її проблеми для вас не важливі.

«Мені все одно!»

Якщо в попередньому випадку йшлося про те, що в батьків не вистачає часу для того, щоб займатися проблемами своїх дітей, то в цьому випадку в них може цілком вистачати часу, але не вистачає бажання для цього. Діти живуть у своєму власному світі, зі своїм власним колом проблем. Коли дитина приносить їх вам, і ви кажете, що вам вони не важливі й не цікаві, це може завдати їй болю, адже в неї більше немає нікого, до кого вона могла би прийти з усім цим. Вам треба проявляти хоча б невеликий інтерес!

«Чудова робота!»

Хоча кожна дитина буде рада почути від своїх батьків, що добре попрацювала, насправді така похвала не завжди доречна. Велику похвалу необхідно зарезервувати для реально великих зусиль. Заохочення дитини за «чудову роботу» без підстави тільки підвищить її очікування почути похвалу щоразу, коли вона робить щось, незалежно від того, наскільки це відповідає користі справи та її зусиллям. І хоча важливо заохочувати всі зусилля дитини, не менш важливо підібрати правильні слова для того, щоб не нашкодити їй надмірною похвалою.

Уважність у спілкуванні з дитиною може не тільки зміцнити стосунки батьків та дітей, а і привести останніх до дуже оптимістичних результатів. Звертайте увагу на те, чого вимагає від вас ваша дитина, й намагайтесь бути їй корисними. Пам'ятайте про те, що ви – перша надія ваших дітей, вони дуже багато чого чекають від вас. Ви зможете цілком виправдати їхні очікування, якщо будете знати, як реагувати на них.

Шість  правил по збору портфеля (поради батькам молодших школярів)

                           

Правило 1: дитина повинна самостійно збирати - розбирати портфель.

Щоб добре орієнтуватися у власному портфелі, дитина повинна збирати - розбирати його самостійно. Інакше, замість того щоб слухати вчителя, він велику частину уроку шукатиме в портфелі необхідні речі. Навіть якщо в портфелі всього одне відділення (хоча в більшості сучасних ранців їх як мінімум три), дитині буде потрібно не менше 10-15 хвилин, щоб знайти потрібну річ в незнайомих надрах портфеля. 

Правило 2:  портфель треба збирати щодня.

Щодня в портфелі скупчується безліч непотрібних папірців, крихт і всіляких «цінних», але абсолютно непотрібних в школі речей. Стежте, щоб дитина щодня виймала з портфеля весь вміст, викидала сміття і складала назад в портфель тільки необхідні речі.

Правило 3:  нічого зайвого.

Завдання батьків - стежити, щоб дитина не носила з собою зайвої тяжкості. По санітарних нормах, що діють, більше трьох кілограмів піднімати першокласникам не рекомендується. Окрім покладених за програмою 2-3 підручників і 2-3 зошитів, в ранці першоклашки обов’язково лежатимуть пенал з ручками і олівцями, щоденник, рахункові палички, цифри і сніданок. В результаті набирається якраз близько трьох кілограмів. Перший час батькам доведеться контролювати, що дитина кладе в портфель, а потім вона буде це робити самостійно.

Правило 4:   окремі контейнери для їжі.

Незалежно від того, яку їжу ви даватимете дитині, для неї потрібні спеціальні контейнери з кришкою, що щільно закриваються. Часто батьки упаковують їжу у фольгу або в поліетиленові пакети. Але упакована таким чином їжа може розкришитися. До того ж, якщо носити її без контейнера, весь вміст портфеля пропахне їжею. Поясніть дитині, що, перекусивши, він повинен всі обгортки і порожні пакети покласти назад в контейнер і щільно закрити його.

Правило 5:  іграшки залишаються удома.

Іграшкам в портфелі робити нічого. Якщо дитина дуже наполягає, домовтеся, що він діставатиме іграшки з портфеля тільки на перерві, а перед початком уроку знову прибере їх в портфель. Можна, наприклад, укласти угоду, що при першій скарзі вчителя з приводу ігор на уроках - іграшки залишаються удома.

 

Правило 6:  мінімум дорогих речей.

Питання, давати чи ні дитині в школу мобільний телефон, до цих пір залишається спірним. Мобільний телефон (і інші дорогі речі) не є предметами першої необхідності. У більшості шкіл у вестибюлях встановлені безкоштовні телефони-автомати. В крайньому випадку дитина може подзвонити з канцелярії або з пункту охорони. Якщо ви все-таки вважаєте, що телефон йому необхідний, поясніть йому, що на час уроків необхідно відключати звук і прибирати телефон в портфель. Крім того, необхідно пам’ятати, що телефон може загубитися або бути вкраденим. Це відноситься і до наручного годинника, який діти часто знімають на фізкультурі і забувають надіти.