Перелік документів, які
регламентують діяльність початкової школи
Організація навчально-виховного
процесу
•
Державний стандарт початкової
загальної освіти. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України. – 2005.
•
Державні правила і норми
влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації
навчально-виховного процесу. Затверджено постановою Головного державного
санітарного лікаря України 14. 08. 2001 року
№63.
•
Про Типові навчальні плани початкової школи. Наказ
МОН України від 29.11.2005
року №682.
•
Про Типові навчальні плани
спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. Наказ МОН України
від 13.03.2006 №182.
•
Про Типові навчальні плани
спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів
художньо-естетичного циклу. Наказ МОН України від 13.05.2005 №291 (зі змінами у
розподілі навчального часу відповідно до наказу МОН України від 29.11.2005 №
682 ).
•
Про Типові навчальні плани
спеціальних шкіл для дітей, які потребують корекції фізичного та (або)
розумового розвитку. Наказ МОН України від 03.11.2004 № 849 (зі змінами,
внесеними наказом МОН від11.09.2009 №852).
Організація навчально-виховного
процесу у 1 класі
•
Правила прийому дітей до першого класу
загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ Міністерства освіти і науки України
від 07.04.2005 № 204.
•
Організація навчально-виховного процесу у 1 класі.
Інструктивно-методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України від
02.07.2007 року №1/9-407.
•
Щодо проведення акції “Дай
руку, першокласнику!” Лист МОН, молоді та спорту України від 09.06.2011
№1/9-455.
•
Інструкція про порядок
конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв,
колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів). Затверджено наказом
Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 року №389.
•
Про затвердження Нормативів
наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого
типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп
продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх
типів та Порядку поділу класів на навчальні групи при вивченні окремих
предметів у загальноосвітніх навчальних закладах. Наказ Міністерства освіти і
науки України від 20. 02. 2002 року
№128.
Організація навчально-виховного
процесу
•
Організація навчально-виховного процесу
під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики.
Лист Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 року №1/9-61.
•
Інструкція про переведення та
випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої
освіти. Затверджено наказом Міністерства освіти Міністерства освіти і науки
України від 14.04.2008року №319.
•
Положення про порядок
здійснення інноваційної освітньої діяльності. Затверджено наказом Міністерства
освіти і науки України від 07.11.2000 р. №522. Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 26.12.2000 р. за № 946/5167.
Організація діяльності учнів у
другу половину дня
•
Про
обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи. Лист Міністерства
освіти і науки України від 29.12.2001 року
№1/9-468.
•
Положення
про групу продовженого дня
загальноосвітнього навчального закладу. Затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 5.10.2009 №1121.
Організація навчання учнів за
індивідуальною формою
•
Щодо правомірності формування
класів-комплектів. Лист Міністерства освіти і науки України від 10.06.2003
року №1/9-294.
•
Методичні рекомендації щодо
організації навчально-виховного процесу в початковій школі з малою кількістю
учнів. Лист Міністерства освіти і науки України від 23.10.2006 року №1/9-435.
•
Про затвердження Положення про
індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. Наказ
Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 року №372.
•
Положення про індивідуальну
форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. Затверджено наказом
Міністерства освіти і науки України 20.12.2002 року №732.
•
Щодо організації навчання учнів
загальноосвітніх навчальних закладів за індивідуальною формою. Лист Міністерства освіти і науки України від
10.09.2003 року №1/9-413.
•
Про затвердження Примірного
положення про "школу-родину". Наказ МОН України від 03.05.2006 № 345.
Оцінювання навчальних досягнень
учнів
•
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
початкової школи. Затверджено наказом МОН України від 20.08 2008 № 755.
•
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
(вихованців) у системі загальної середньої освіти. Затверджено наказом МОН,
молоді та спорту України від 13.04 2011 № 329.
•
Вимоги щодо ведення класного
журналу в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Лист МОН України від
11.09.2007 року №1/9-532.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
початкової
загальної
освіти
ДЕРЖАВНИЙ
СТАНДАРТ
початкової загальної освіти
Загальні
положення
Цей Державний стандарт початкової загальної освіти (далі -
Державний стандарт), розроблений відповідно до мети початкової школи з
урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає
зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських
цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру
освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах
гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і
народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно
зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення
результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.
У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому
значенні:
1) громадянська компетентність - здатність людини активно,
відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку
демократичного суспільства;
2) ключова компетентність - спеціально структурований
комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних
життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх
стандартів;
3) ключова компетенція - об’єктивна категорія, що фіксує
суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень,
які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися,
загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна
компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних
технологій);
4) компетентнісний підхід - спрямованість
навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі
ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і
предметна;
5) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність
особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що
можуть цілісно реалізовуватися на практиці;
6) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь,
навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;
7) комунікативна компетентність - здатність особистості
застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з
навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння
різними соціальними ролями;
8) міжпредметна компетентність - здатність учня застосувати
щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та
ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних
галузей;
9) міжпредметні естетичні компетентності - здатність
орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування
різних видів мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі
музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є
здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;
10) предметна компетентність - освоєний учнями у процесі
навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з
набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням;
11) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та
характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі
самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі,
ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення,
оцінює;
12) предметна математична компетентність - особистісне
утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні
моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної
діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично
зорієнтованих задач;
13) предметна природознавча компетентність - особистісне
утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і
особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з
реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа";
14) соціальна компетентність - здатність особистості
продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати
різні ролі та функції у колективі.
Державний стандарт складається з:
- Базового навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 (далі - Базовий навчальний план);
- загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти;
- державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.
У результативній складовій кожної освітньої галузі
Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структурі
предметних компетентностей.
Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти
ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та
інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим
результатом предметних і міжпредметних компетенцій.
На основі цього Державного стандарту Міністерство освіти і
науки, молоді та спорту розробляє навчальні програми, відповідно до яких
здійснюється підготовка варіативних програм і підручників.
Базовий
навчальний план
Базовий навчальний план визначає зміст і структуру
початкової загальної освіти за допомогою інваріантної і варіативної складових,
якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично
допустиме тижневе навантаження учнів та загальнотижнева кількість годин.
Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти
формується на державному рівні і є обов’язковою для всіх загальноосвітніх навчальних
закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Інваріантна
складова змісту початкової загальної освіти визначається за допомогою таких
освітніх галузей, як "Мови і літератури", "Математика",
"Природознавство", "Суспільствознавство", "Здоров’я і
фізична культура", "Технології" та "Мистецтво".
Виключення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує
цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні початкової освіти і
наступність основної школи.
В інваріантній складовій Базового навчального плану
визначено мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної
освітньої галузі.
Варіативна складова Базового навчального плану визначається
загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, навчальних
закладів, індивідуальних освітніх запитів учнів та (або) побажань батьків, або
осіб, які їх замінюють. У початкових класах варіативна складова включає години,
які виділяються на вивчення навчальних предметів освітніх галузей, курсів за
вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.
Вивчення предметів, включених до інваріантної та варіативної
складових, дає змогу забезпечити належний рівень загальноосвітньої підготовки і
соціально-особистісного розвитку учнів молодшого шкільного віку.
Навчальне навантаження учнів складається з годин
інваріантної і варіативної складових і не може перевищувати гранично
допустимого рівня тижневого навантаження учнів, установленого Базовим
навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами організації
навчально-виховного процесу.
На основі Базового навчального плану, який визначає загальні
засади організації навчально-виховного процесу у початковій школі, Міністерство
освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх
навчальних закладів, у яких зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення
навчальних предметів і курсів інваріантної складової. На основі типових
навчальних планів навчальні заклади складають щороку робочі навчальні плани, в
яких конкретизується варіативна складова початкової загальної освіти з
урахуванням особливостей організації навчального процесу.
Бюджетне фінансування загальноосвітнього навчального закладу
здійснюється відповідно до встановленої базовим навчальним планом сумарної кількості
годин інваріантної та варіативної складових з урахуванням можливого поділу
класу на групи у процесі вивчення окремих предметів.
Освітня
галузь "Мови і літератури"
Метою освітньої галузі "Мови і літератури" є
розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та
загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена
освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів.
Мова навчання (українська мова, мови національних меншин)
Метою вивчення української мови, мов національних меншин як
мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом
засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування
всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.
Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не
тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і
розвитку особистості у процесі опанування всіх інших предметів початкової
загальної освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання
таких завдань:
- формування в учнів мотивації вивчення мови;
- забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);
- формування комунікативних умінь;
- опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання;
- соціально-культурний розвиток особистості;
- формування вміння вчитися.
З урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої галузі
виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і
діяльнісна.
Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна,
соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення
мовленнєвої.
Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин)
Метою навчання української мови як державної та інших мов як
навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з урахуванням
інтересів і можливостей учнів початкової школи.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання
таких завдань:
- створення позитивної мотивації до засвоєння знань;
- формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності;
- засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;
- залучення до національної культури народу, мова якого вивчається;
- сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурному та естетичному розвиткові особистості.
Зміст навчання української мови як державної
та інших мов як навчальних предметів визначається за такими змістовими лініями,
як мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємопов’язаними
та спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей.
Іноземна мова
Метою вивчення іноземної мови є формування в
учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь,
сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками
спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та
соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання
таких завдань:
- правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень;
- оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування;
- отримання уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавання відомого лексичного і граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і використання його у процесі усного спілкування;
- розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з використанням наочності;
- участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);
- уміння коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені для початкової школи, відтворювати напам’ять римовані твори дитячого фольклору;
- оволодіння технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних текстів, використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;
- правильне написання слів, словосполучень, речень і текстів;
- засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.
З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови
виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і
діяльнісна.
Літературне
читання
метою літературного читання є формування читацької
компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної
компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова,
підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.
У процесі навчання відбувається становлення читача, що
здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його
мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються
морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується
потреба у систематичному читанні.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання
таких завдань:
- формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;
- ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;
- формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;
- розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
- формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;
- розвиток творчої літературної діяльності школярів;
- виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.
З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента
освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка
читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.
Освітня
галузь "Математика"
Метою освітньої галузі "Математика" є формування
предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації
учнів у швидкозмінному світі.
Для досягнення зазначеної мети передбачається формування:
- цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів, здатності розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;
- вміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією; орієнтуватися на площині та у просторі; застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин;
- інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися.
В
освітній галузі виділяються такі змістові лінії: числа, дії з числами;
величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові
відношення, геометричні фігури; робота з даними.
Освітня галузь "Природознавство"
Метою
освітньої галузі “Природознавство” є формування природознавчої компетентності
учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів
навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних
сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання
таких завдань:
- виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;
- формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;
- розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;
- забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;
- засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;
- оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.
Освітня
галузь "Суспільствознавство"
Метою освітньої галузі "Суспільствознавство" є
особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської
компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що
складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей,
соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки,
толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання
таких завдань:
- виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності;
- оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;
- розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях;
- формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки.
Соціальна і громадянська
компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються за
допомогою всіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості,
набуття громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання
соціальних норм.
Освітня галузь "Здоров’я і фізична культура"
Метою
освітньої галузі "Здоров’я і фізична культура" є формування
здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження,
зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку
особистої фізичної культури.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання
таких завдань:
- формування в учнів знань про здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, фізичну культуру, фізичні вправи, взаємозв’язок організму людини з природним і соціальним оточенням;
- формування та розвиток навичок базових загальнорозвивальних рухових дій;
- розвиток в учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров’я і займатися фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров’я;
- виховання в учнів потреби у здоров’ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;
- набуття учнями власного здоров’язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров’я;
- використання у повсякденному житті досвіду здоров’язбережувальної діяльності для власного здоров’я та здоров’я інших людей.
Здоров’язбережувальна компетентність як ключова формується
на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням
специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів.
Здоров’язбережувальна компетентність формується шляхом
вивчення предметів освітньої галузі "здоров’я і фізична культура" і
передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями.
З урахуванням мети і завдань
зміст освітньої галузі визначається за такими змістовими лініями: здоров’я і
фізична культура.
Освітня галузь "Технології"
Метою освітньої галузі
"Технології" є формування і розвиток в учнів технологічної,
інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх
творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі
є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує
дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій
основної школи та здобуття професійної освіти.
Для досягнення зазначеної
мети передбачається виконання таких завдань:
·
формування уявлення про
предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання,
зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих
задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування
інструментами і матеріалами;
·
розвиток пізнавальної, художньої і
технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності,
навичок ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися технічною
термінологією, художньою та графічною інформацією, вміння працювати з комп’ютером;
·
виховання готовності до вирішення
побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань
та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях.
·
Зміст галузі “Технології”
визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів,
технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та
ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями.
Освітня галузь "Мистецтво"
Метою освітньої галузі
"Мистецтво" є формування і розвиток в учнів комплексу ключових,
міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх
цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного
досвіду.
Для досягнення зазначеної
мети передбачається виконання таких завдань:
·
виховання в учнів
емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх
інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати
твори мистецтва, оцінювати естетичні явища;
·
формування в учнів на доступному
рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову
специфіку мистецтва;
·
розвиток емоційно-почуттєвої сфери
учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та
спілкування.
Зміст освітньої галузі
"Мистецтво" визначається за такими змістовими лініями: музична,
образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального
та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих
предметів або інтегрованих курсів.
Міністерство освіти і науки України
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти
_21.09.2015____№_2/2-14-1907-15___
Департаментам (управлінням)
освіти і науки обласних,
Київської міської
державних адміністрацій,
керівникам загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до наказу Міністерства
освіти і науки України від 08.04.2015
№ 412 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для
1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів», зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 27 квітня 2015 р. за № 472/26917, надсилаємо
для можливого використання в роботі методичні рекомендації щодо заповнення
Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Додаток на 24 арк.
 |
Директор департаменту
Ю. Г. Кононенко
Лотоцька, 4814768
Методичні
рекомендації
щодо заповнення Класного журналу для 1-4 класів
загальноосвітніх
навчальних закладів
Методичні
рекомендації розроблено відповідно до окремих положень Інструкції щодо
заповнення Класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів
(далі Інструкція), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від
08.04.2015 № 412 та зареєстрованої в
Міністерстві юстиції України 27 квітня 2015 р. за № 472/26917.
Усі
загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності мають
дотримуватися зазначених в Інструкції вимог щодо заповнення Класного журналу
(далі-журнал) для початкової школи.
Відповідно до пункту Інструкції перелік навчальних предметів
інваріантної та варіативної складових
здійснюється відповідно до робочого
навчального плану. Якщо для вивчення окремих предметів клас ділиться на
групи, то для кожної з них у журналі відводять окремі сторінки і після назви
предмета у дужках записують номер групи (І група; ІІ група). Дана вимога
стосується й уроків навчання грамоти. Зауважимо, що навчання грамоти (читання і
письма), як один навчальний предмет у кожній групі проводить один учитель (таблиця
1).
Таблиця 1.
Перелік навчальних
предметів для запису назв у класному журналі
Клас
|
Назва предмета інваріантної
складової навчального плану
|
Особливості запису
|
1
|
Навчання грамоти (мова навчання: українська, мови
національних меншин)
|
Зазначається мова навчання. На читання і письмо
окремі сторінки не відводяться. Якщо клас поділяється на групи, у дужках
записується номер групи
|
1-4
|
Українська мова
|
Зазначається у школах з навчанням мовами національних
меншин. Якщо клас поділяється на групи, у дужках записується номер групи
|
2-4
|
Мова навчання (у ЗНЗ з іншими мовами навчання)
|
Зазначається мова навчання. Якщо клас поділяється на
групи, у дужках записується номер групи
|
2-4
|
Літературне читання
|
У дужках вказується мова для шкіл з навчанням мовами
національних меншин.
|
1-4
|
Іноземна мова
(у тому числі мова національних меншин, що
вивчається як предмет)
|
У дужках вказується
мова. Якщо клас поділяється на групи, у дужках записується номер групи
|
1-4
|
Математика
|
|
1-4
|
Природознавство
|
|
3-4
|
Я у світі
|
|
1-4
|
Музичне мистецтво
|
|
1-4
|
Образотворче мистецтво
|
|
1-4
|
Трудове навчання
|
|
2-4
|
Інформатика
|
Якщо клас поділяється на групи, у дужках записується
номер групи
|
1-4
|
Фізична культура
|
|
1-4
|
Основи здоров’я
|
|
Назва предмета варіативної складової навчального
плану
|
||
1-4
|
Вказується назва обраного курсу
|
У дужках зазначається: варіативна складова
|
1-4
|
Облік проведення навчальних екскурсій ………………………………….
|
Зазначається
зміст, форма організації (екскурсія, проект тощо), дата і кількість годин
проведення навчальних екскурсій, навчальної практики
|
На виконання пункту 36 Інструкції
подається (таблиця 2) орієнтовний розподіл кількості сторінок для навчальних
предметів інваріантної та варіативної складових
робочого навчального плану
загальноосвітнього навчального закладу (з урахуванням окремих сторінок для
кожної групи при вивченні окремих предметів, якщо клас поділяється на групи).
Таблиця 2
Орієнтовний розподіл сторінок у класному
журналі для навчальних предметів інваріантної складової навчального плану
Клас
|
Навчальні предмети
|
Кількість годин
|
Орієнтовна кількість сторінок у
журналі
|
1
|
Навчання
грамоти
|
7
|
16
розворотів
|
2–4
|
Українська
мова
|
4/3 та
|
11 розворотів
|
1-4
|
Українська
мова (у ЗНЗ з
іншими мовами навчання)
|
3/4
|
8-9
розворотів
|
2–4
|
Літературне
читання
|
3/4
|
11
розворотів
|
2–4
|
Іноземна
мова
|
2
|
6 розворотів
|
1–4
|
Математика
|
4
|
9 розворотів
|
1–4
|
Природознавство
|
2
|
6 розворотів
|
3–4
|
Я у світі
|
1
|
3 розвороти
(6 сторінок)
|
1–4
|
Музичне мистецтво
|
1
|
3 розвороти
(6 сторінок)
|
1–4
|
Образотворче
мистецтво
|
1
|
3 розвороти
(6 сторінок)
|
1–4
|
Мистецтво
|
2
|
6 розворотів
(12 сторінок)
|
1–4
|
Трудове
навчання:
|
1
|
3 розвороти
(6 сторінок)
|
2-4
|
Інформатика
|
1
|
3 розвороти
(6 сторінок)
|
1–4
|
Фізична
культура
|
3
|
9 розворотів
|
1–4
|
Основи
здоров’я
|
1
|
3 розвороти
(6 сторінок)
|
Відповідно до пункту 11 Інструкції щодо відвідування занять, учитель відмічає
кількість уроків (годин), пропущених кожним учнем і несе відповідальність за
достовірність цієї інформації.
Фіксація навчальних досягнень учнів у
журналі здійснюється відповідно до Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із
базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ МОН України від
21.08.2013 № 1222) та Інструктивно-методичних матеріалів щодо контролю та
оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх
навчальних закладів (лист МОН України від 28.01.2014 №1/9-74).
Навчальна діяльність учнів під час навчальних екскурсій, передбачених
календарно-тематичним планом, інших форм організації навчання (проектів, дослідів
тощо), що фіксуються на сторінках журналу, відведених на відповідний
предмет,
оцінюється згідно з критеріями оцінювання.
Відповідно до пункту 17 усі бали, які виставляються
учителем до журналу, дублюються у
щоденники учнів або повідомляються батькам у інший спосіб (через СМС,
індивідуальний доступ до сторінки учня на сайті школи тощо) того самого дня.
Згідно:
з пунктом 21 результати контрольних робіт, що
проводились за розпорядженням директора навчального закладу чи органу
управління освіти під час інспектування навчального закладу можуть ураховуватися при виставленні
підсумкових балів за семестр, проте вони не є визначальними.
У випадках, коли перевірку здійснює не вчитель даного
класу (перевіряюча особа, що має на це право), то результати оцінювання такої
роботи не впливають на підсумковий бал.
На виконання пункту 23 кількість тематичних блоків для
оцінювання визначається учителем залежно від кількості годин на тиждень та
логічної завершеності теми (орієнтовно: 1 год – 2 тематичних оцінювання за
семестр, 2-3 год – 3-4 тематичних оцінювання, 4 год – 4-5 тематичних оцінювання
тощо).
Тематичний бал виставляється з урахуванням балів усіх поточних та
перевірних робіт із певної теми (підтеми) і записується у колонці журналу без
дати з позначкою: Тема.
Згідно з пунктом 24 бал за семестр виводиться на основі тематичних балів з урахуванням
динаміки рівня навчальних досягнень учня (учениці) і виставляється у колонці
журналу з позначкою: І семестр (ІІ семестр) не пізніше ніж за 3 дні до
кінця певного семестру.
Семестрова контрольна робота як окремий вид підсумкової роботи не проводиться.
Відповідно до пункту 25 у 4
класах загальноосвітніх навчальних закладів підсумкові контрольні роботи з
української мови (мови навчання), літературного читання та математики як форми
державної підсумкової атестації мають певні особливості фіксації результатів у
журналі. На правій сторінці журналу у розділі «Тема» здійснюється запис
«Державна підсумкова атестація».
Бали, одержані учнями за
підсумкову контрольну роботу з предметів, які підлягають державній підсумковій
атестації виставляються
у журналі в окремій колонці з
написом ДПА без
зазначення дати після колонки з балами за рік.
У разі, коли учень (учениця) звільнений (-а) від ДПА
за рішенням педагогічної ради, у журналі у цій колонці робиться запис: зв.
У випадках, якщо учень (учениця), який був з певних
причин відсутній на підсумковій контрольній роботі рішенням
педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу та відповідним наказом
керівника навчального закладу їм надається право пройти атестацію в інший час і у журналі у відповідних колонках виставляється бал
за ДПА.
Оцінки за атестацію заносяться до
Протоколу державної підсумкової атестації та відповідної шкільної документації
(класних журналів, особових справ учнів (вихованців)), виставляються у табель
навчальних досягнень (після закінчення початкової школи).
Проводити додаткові перевірні роботи в усній чи письмовій формах з метою
виставлення бала за державну підсумкову атестацію учнів початкової школи
недоцільно.
Відповідно до пункту 27 річний бал виставляється на основі
семестрових балів з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня
(учениці) і результатів підсумкової контрольної роботи, як правило, не пізніше ніж за 3 дні до закінчення навчального
року. Бали, виставлені за ДПА не враховуються при
виставленні річних балів.
Річний бал є підсумковим. Окрема
колонка для підсумкового бала не відводиться.
Корегуючий бал за всі види
оцінювання не виставляється.
Річні та семестрові бали, виставлені учителем у журнал
заносять до табелів школярів (для учнів 2-4 кл.).
Відповідно до пункту 38
Інструкції запис домашніх завдань рекомендується здійснювати таким чином: с. 10-12, прочитати і переказати
оповідання; с.
27-29, вивчити напам'ять вірш,
дібрати два прислів'я; с. 29 повторити правило; с. 30, виконати № 64; с.
67, виконати на вибір: І – № 124
різними способами, ІІ – № 125 тощо.
Домашнє завдання не задається і відповідно не
фіксується у журналі у 1 класах з
усіх предметів навчального плану; у 2-4 класах з таких предметів інваріантної
складової навчального плану: інформатика, основи здоров’я, фізична культура,
образотворче мистецтво, музичне мистецтво, мистецтво і всіх предметів
варіативної складової, а також з усіх предметів на вихідні (з п’ятниці на
понеділок), святкові та канікулярні дні).
Ключові тези орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів (Наказ МОН від 19.08.2016 № 1009 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 №1222") та методичних рекомендацій до оновлених програм початкової школи (1-4 клас) (Лист МОН України від 17.08.2016 №1/9-437)
Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета, відповідно до вимог чинних програм. Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною для дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють). Знято щомісячну оцінку за ведення зошитів. Цю практику було введено ще за радянських часів, проте жодних критеріїв цього оцінювання прописано не було. Вимоги до оцінювання розроблено з урахуванням вікових особливостей дітей – окремо для 1,2,3,4 класів (у попередньому документі вимоги були загальні для учнів 1-4 класів). Уніфіковано вимоги між усіма предметами в початковій школі та між предметами у початковій та основній школі. Спрощено мову викладу документу з метою зручності використання вчителем (забрано нечіткі формулювання, на кшталт: “учень (учениця) формує досконалий за формою діалог”). Види контролю: • поточний контроль, що включає поточну перевірку та поточне оцінювання. • підсумковий контроль включає підсумкову перевірку (тематична перевірка та підсумкова контрольна робота), а також підсумкове оцінювання за тему/семестр/рік. НЕ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ тематичні перевірки (контрольні роботи) та підсумкове оцінювання за тему* з предметів: • “Я у світі”; • “Основи здоров’я”; • “Трудове навчання”; • “Образотворче мистецтво”; • “Музичне мистецтво”; • “Мистецтво”; • “Фізична культура”; • “Інформатика”.
* Підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів Українська мова, Літературне читання, Іноземна мова, Мова національної меншини, Математика, Природознавство здійснюється з урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення розділу/теми (підтеми), та оцінки за тематичну контрольну роботу.
Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: загальні вимоги до оцінювання 1.1 1 Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: загальні вимоги до оцінювання
1 КЛАС: ВЕРБАЛЬНО** оцінюються УСІ ПРЕДМЕТИ, в тому числі інваріантної (постійної) складової. Підсумкова перевірка в 1 класі включає ЛИШЕ підсумкові контрольні роботи в кінці навчального року, жодних тематичних перевірок (контрольних робіт). 2 КЛАС: ВЕРБАЛЬНО можуть оцінюватися УСІ ПРЕДМЕТИ, але виключно за рішенням педагогічної ради навчального закладу; ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, які для вивчення було обрано навчальним закладом; ВЕРБАЛЬНО оцінюються ТАКІ предмети ІНВАРІАНТНОЇ (постійної) складової: • «Інформатика»; • «Музичне мистецтво»; • «Образотворче мистецтво»; • інтегрований курс «Мистецтво»; • «Основи здоров’я»; • «Фізична культура»; • «Я у світі»; • «Трудове навчання». ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ (постійної) складової, що належать до наступних освітніх галузей: • «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»; • «Математика»; • «Природознавство». Підсумкова перевірка включає ТІЛЬКИ тематичну перевірку*** ** При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів. *** Тематична перевірка здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу (2-4 класи). У разі, коли тема/розділ розраховано на велику кількість годин, її/його розподіляють на логічно завершені частини – підтеми/підрозділи.
1.1.2 Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: загальні вимоги до оцінювання
3 КЛАС: ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, що було для вивчення обрано навчальним закладом; ВЕРБАЛЬНО оцінюються ТАКІ предмети ІНВАРІАНТНОЇ (постійної) складової: • «Інформатика»; • «Музичне мистецтво»; • «Образотворче мистецтво»; • інтегрований курс «Мистецтво»; • «Основи здоров’я»; • «Фізична культура»; • «Я у світі»; • «Трудове навчання». ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ (постійної) складової, що належать до наступних освітніх галузей: • «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»; • «Математика»; • «Природознавство». Підсумкова перевірка включає ТІЛЬКИ тематичну перевірку. 4 КЛАС: ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, що було для вивчення обрано навчальним закладом; ВЕРБАЛЬНО оцінюються ТАКІ предмети ІНВАРІАНТНОЇ (постійної) складової: • «Інформатика»; • «Музичне мистецтво»; • «Образотворче мистецтво»; • інтегрований курс «Мистецтво»; • «Основи здоров’я»; • «Фізична культура»; • «Я у світі»; • «Трудове навчання».
1.1.3 Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: загальні вимоги до оцінювання
ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ (постійної) складової, що належать до наступних освітніх галузей: • «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»; • «Математика»; • «Природознавство». Підсумкова перевірка включає тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи. 1.1.4 Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: загальні вимоги до оцінювання
Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: “Українська мова” ЗНЯТО оцінювання КАЛІГРАФІЇ та зниження балів за ВИПРАВЛЕННЯ, натомість оцінюватимуть графічні навички письма, культуру оформлення письмових робіт (охайність, розбірливість, розміщення записів), орфографію та пунктуацію. ЗМІНЕНО ВИМОГИ норм оцінювання грамотності:
АУДІЮВАННЯ (оцінювання аудіативних умінь) у 2-4 класах здійснюватимуть на уроках літературного читання. ЛИШЕ ДІАГНОСТИЧНИЙ характер нестиме перевірка читання в кінці 1 класу. Головне завдання – не поставити оцінку, а зрозуміти ступінь сформованості уміння читати після першого року навчання в школі.
Рівень навчальних досягнень учня/учениці
Бали БУЛО Кількість помилок
СТАЛО Кількість помилок
Початковий
1 9 і більше 17 і більше 2 8 помилок 14-16 помилок 3 7 помилок 11-13 помилок Середній 4 6 помилок 8-10 помилок 5 5 помилок 5-7 помилок 6 4 помилки 1 негруба та 4 грубих помилки Достатній 7 3 помилки 2 негрубі та 2 грубі помилки, або 3 грубі 8 2 помилки 2 негрубі та 1 груба або 1 негруба та 2 грубі помилки 9 1 помилка 1 негруба та 1 груба помилки Високий 10 1 негруба помилка або 2-3 виправлення 2 негрубі помилки 11 1 виправлення 1 негруба помилка
12 –– ––
1.2.1 Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: “Українська мова”
ОКРЕСЛЕНО ВИМОГИ не тільки до обсягів текстів для диктантів, списування, аудіювання тощо, а й кількості слів з орфограмами, словникових слів.
Наприклад, у вимогах до формування змісту та оцінювання комбінованої роботи (диктант/списування із завданнями з мовної теми за змістом тексту) для 2-4 класів зазначається, що:
У 2 КЛАСІ: “кількість орфограм у тексті диктанту та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці, не більше 1”;
У 3-4 КЛАСАХ: “кількість орфограм у тексті диктанту та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці, не більше 2”.
ЗМЕНШЕНО кількість ПІДСУМКОВИХ РОБІТ: • 1 КЛАС: кількість робіт не зміниться – передбачено 1 роботу з читання та 1 роботу зі списування:
1.2.2 Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: “Українська мова”
• 2 КЛАС. БУЛО – 13, СТАЛО - 9:
• 3 КЛАС. БУЛО – 15, СТАЛО - 10:
1.2.3 Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: “Українська мова”
• 4 КЛАС. БУЛО – 17, СТАЛО - 11:
1.2.4 Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: “Українська мова”
Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: “Літературне читання”
ПЕРЕНЕСЕНО ТА ДОДАНО до “Літературного читання” аудіювання, адже в рамках цього предмету створено кращі умови для розвитку відповідних навичок. НАГОЛОШЕНО, що при перевірці навички читання вголос пріоритетним є перевірка РОЗУМІННЯ дитиною прочитаного тексту. ДІАГНОСТИЧНИЙ ХАРАКТЕР в 2 класі має поточна перевірка навички читання мовчки. В 3 та 4 класах вона перевірятиметься письмово за визначеними показниками. ДОДАНО таблицю: “Орієнтовний розподіл поточної перевірки уміння читати напам’ять”:
Вид поточної перевірки
2 клас 3 клас 4 клас
І сем.
ІІ сем.
І сем.
ІІ сем.
І сем.
ІІ сем.
Читання напам’ять віршованих текстів
2 2 3 2 3 3
Читання напам’ять прозових текстів
- - - 1 уривок з казки (30-35 слів)
1уривок з казки (35-40 слів)
1 уривок з оповідання (35-40 слів)
ЗНЯТО ОЦІНЮВАННЯ темпу читання. Кількісні показники темпу читання лишилися, але НАГОЛОШУЄТЬСЯ, що ці показники – орієнтир для розвитку темпу читання, а не для перевірки та оцінювання.
1.3.1 Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: “Літературне читання”
ДОДАНО таблицю: “Зведений перелік робіт для підсумкових перевірок, які проводяться в 1-4 класах з літературного читання”
Вид перевірки
2 клас 3 клас 4 клас
І сем.
ІІ сем.
І сем.
ІІ сем.
І сем.
ІІ сем .
Навичка читання вголос (усно). Контрольні роботи №4 і №8
1 1 1 1 1 1
Навичка читання мовчки (письмово). Контрольні роботи №2 і №6
- - 1 1 1 1
Аудіювання (письмово) Контрольні роботи у 3-4 класах №1 і №5;у 2 класі №1, №2, №5, №6
2 2 1 1 1 1
Усний переказ прочитаного твору (усно) Контрольна робота №3
1 - 1 - 1 -
Робота з літературним твором (письмово). Контрольна робота №7
– 1 - 1 - 1
Підсумкова контрольна робота/ Державна підсумкова атестація
– – – – – 1
Загальна кількість перевірок за семестр
4 4 4 4 4 5
1.3.2 Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: “Літературне читання”
Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: “Математика” ЗНЯТО ВИМОГИ щодо відступання клітинок при оформлені письмових робіт (справа вчителя навчити дитину розміщувати роботу на площині, але точні критерії розміщення вилучено). ЗМІНЕНО ВИМОГИ до оцінювання письмових робіт учнів під час поточної перевірки: Рівень навчальних досягнень учня/учениці Бали БУЛО Характеристика навчальних досягнень учня/учениці СТАЛО Характеристика навчальних досягнень учня/учениці Початковий
1 Робота виконувалась, але допущено 9 і більше грубих помилок Робота виконувалась, але допущено 12 і більше грубих помилок 2 Правильно виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 8 грубих помилок Правильно виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 10-11 грубих помилок 3 Правильно виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 7 грубих помилок Правильно виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 8-9 грубих помилок Середній 4 Правильно виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6 грубих помилок Правильно виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6-7 грубих помилок 5 Правильно виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5 грубих помилок Правильно виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5 грубих помилок
6
Правильно виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі помилки
Правильно виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі помилки
Достатній
7 Правильно виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі помилки
Правильно виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі помилки
8 Правильно виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі помилки
Правильно виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі помилки
9 Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку
Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку
Високий
10
Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку
Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку
11
Робота виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або творчого
Робота виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або творчого характеру
12
Робота виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної складності або творчого
Робота виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної складності або творчого характеру
1.4.1 Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: “Математика”
ДОДАНО таблицю: “Зведений перелік робіт для підсумкових перевірок, які проводяться в 1-4 класах з математики”
Вид перевірки
1 клас 2 клас 3 клас 4 клас
ІІ сем.
І сем.
ІІ сем.
І сем.
ІІ сем.
І сем
.
ІІ сем.
Тематична контрольна робота
4 3 4 3 4 3
Тематична контрольна робота з перевірки сформованості навичок усних обчислень
1 1 1
Підсумкова контрольна робота/ Державна підсумкова атестація
1 – – – – – 1
Загальна кількість перевірок за семестр
1 4 4 4 4 4 5
1.4.2 Ключові тези. Орієнтовні вимоги до оцінювання: “Математика”
Ключові тези: методичні рекомендації до оновлених програм початкової школи ПРІОРИТЕТ – використання компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів. Для цього в документі ДЕТАЛЬНО РОЗ’ЯСНЮЄТЬСЯ: • як встановлювати міжпредметні зв’язки (особливо для предметів мовного циклу) • як проводити інтегровані та бінарні інтегровані уроки, окремо для кожного класу початкової школи, з врахуванням вікових особливостей дітей, визначається програмний матеріал, в рамках якого рекомендовано проводити інтегровані уроки • як проводити “тематичні дні” (коли всі уроки за розкладом спрямовують на реалізацію єдиної виховної мети, що знаходить логічне продовження у виховному заході) • як посилити практичну спрямованість навчання (розписано різні організаційні форми, методи навчання, способи навчальної взаємодії). ДЛЯ ФОРМУВАННЯ І ПЕРЕВІРКИ предметних компетентностей вчитель має використовувати інтегровані задачі (спрямовані на застосування учнями способів навчально-пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих життєвих ситуаціях). ДЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ прописано особливості запровадження усного курсу в 1 класі, надано методичні рекомендації враховуючи зміни до програм. ПРОПИСАНО основні зміни для 13 навчальних програм початкових класів. НАГОЛОШЕНО, що не озвучуються в класі та на батьківських зборах результати навчальних досягнень учня/учениці (ця інформація стосується тільки вчителя-учня-батьків (або осіб, які їх замінюють) і має відбуватися описово, з детальним поясненням успіхів і недоліків дитини та доброзичливою допомогою). РЕКОМЕНДОВАНО користуватись олівцем дітям у першому класі - за рішенням учителя, відповідно до рівня готовності дітей. На розсуд учителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. Наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на зниження балу за роботу (час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам вчитель, індивідуально для кожної дитини).
2.1.1 Ключові тези: методичні рекомендацій до оновлених програм початкової школи
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО вчителям користуватися червоною ручкою при перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді (1 клас).Для виставлення оцінок в зошитах і щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя. НАДАНО ПРИКЛАДИ компетентнісно-орієнтованих завдань та ессе. ДЕТАЛЬНО ПРОПИСАНО вимоги щодо обсягу домашніх завдань: • НЕДОПУСТИМИМ вважається перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою тощо. • НАГОЛОШУЄТЬСЯ, що домашні завдання повинні бути посильними для самостійного виконання учнями. • НЕ ЗАДАЮТЬСЯ домашні завдання на вихідні, святкові та канікулярні дні (канікули). • ЛІМІТОВАНО ОБСЯГ домашніх завдань, за витратами часу на їх виконання: - У 1 КЛАСІ домашні завдання не задаються. - У 2 КЛАСІ витрати часу на виконання домашніх завдань не повинні перевищувати 45 хвилин. - У 3 КЛАСІ витрати часу на виконання домашніх завдань не повинні перевищувати 1 години 10 хвилин. - У 4 КЛАСІ витрати часу на виконання домашніх завдань не повинні перевищувати 1 години 30 хвилин
Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 2
Що конкретно змінилося у програмах початкової школи?
Вперше в одному документі компактно наведено опис ключових змін до ВСІХ оновлених програм. Вчителі, батьки - прочитайте, будь ласка. Бо, на жаль, інформація, яка до вас надходить через ЗМІ, не завжди коректна та не дає можливості зрозуміти: що ж відбувається насправді? І у такому випадку єдиний спосіб отримати об'єктивну інформацію - звернутися до першоджерела. Зміни до програм початкової школи стали результатом безпрецедентно відкритого обговорення на освітній Інтернет-платформі EdEra (https://www.ed-era.com), у якому взяли участь більше чотирьох тисяч вчителів, батьків, науковців, які внесли більше восьми тисяч пропозицій. 4 серпня Колегія МОН затвердила ці зміни, а 11 серпня на сайті Міністерства освіти та науки були викладені оновлені програми. Зі всіма програмами початкової школи (в т.ч. – оновленими) можна ознайомитися за цим посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html Однак перед тим, як знайомитися з оновленими програмами, вчителям та батькам доречно мати загальне уявлення про те, які саме пропозиції висувалися, чому вони були прийняті чи відхилені. Саме тому зібрано в один документ всі ввідні розділи до кожної з програм з описом ключових зміни, які вносилися учасниками обговорень. Власне, саме під час внесення пропозицій та їх обговорення відбувалися найбільш цікаві дискусії, які показали, що в України накопичилась «критична маса» активних вчителів, які не просто скаржаться на важке життя та недолугість застарілих норм, але й готові приділити власний час, досвід та знання, щоб змінювати нашу школу на користь маленьким українцям. Сподіваюсь, що знайомство з цим надзвичайно цікавим та важливим документом допоможе більш точно побачити сутність пропонованих змін та пересвідчитися, що ці зміни – не результат «кабінетних рішень», а справді відкрита та відверта дискусія про те, чому саме і як саме мають вчитися наші діти у початковій школі. Важливо й те, що ці зміни – лише перший крок, початок шляху до оновлення української освіти. Вже незабаром буде оприлюднена Концепція нової української школи та відкрито її публічне обговорення, сподіваюсь – у такому ж демократичному форматі. Потім – нові стандарти та нові програми: на цей раз – для всіх класів.
Успіху всім нам!
Зверніть увагу, що після назви кожного предмета у відповідному розділі наведено посилання, за яким можна ознайомитися з детальним описом пропозицій та порівняльними таблицями, а також прочитати обговорення.
Треба мати на увазі, що опис ключових змін у цьому документі може дещо відрізнятися від текстів на сайті EdEra, бо зроблений пізніше та містить уточнення і доопрацювання, які внесені у процесі обговорення з науковими консультантами та затвердження програм.
Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 3
Українська мова. 1-4 класи
http://ukrmon14-new.ed-era.com/opus_zmyn.html
Українська мова 1 клас
Навчання грамоти. 1.Навчання читати Добукварний період
знято фіксовану кількість годин знято теми «Умовне позначення слів», «Спосіб умовного позначення речень», «Складання речень за поданою графічною схемою». Натомість: практичне ознайомлення з реченням. Складання речень. (у змісті). Розуміє зміст речень, складає довільні речення. (у вимогах). Додано у вимоги: робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів типу: сир, тато, калина.
2.Навчання письма Букварний період
Із вимог вилучено: пояснює важливість рукописного письма.
3.Мовленнєва змістова лінія (аудіювання)
У зміст додано: визначає кількість слів у реченні (без прийменників, сполучників, займенників). Говоріння. У вимогах зменшена кількість віршів із 5 до 3-4.
4.Мовна змістова лінія (Текст.Речення)
Знято: поділ речень на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів (без уживання термінів), побудова графічних схем речень, які складаються з 1-5 слів. Натомість (у змісті): поділ речень на слова, розпізнавання окремих слів в усному і писемному мовленні; (у вимогах): визначає кількість слів у реченнях типу Іде осінній дощ (без службових частин мови); складає усно речення (1-4 слів) із службовими частинами мови.
5.Із переліку слів (так званих словникових) вилучено: влітку, ворота, гроно, ганок, грунт кватирка, посередині, фартух, якір; додано: комп’ютер.
Українська мова 2 клас
Знято фіксовану кількість годин на кожну тему.
Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 4
1.Писемне мовлення: у змісті і у вимогах знято записування складеного зв’язного висловлювання; кількість слів у складеному усному висловлюванні приведена у відповідність із кількістю речень:було 40 слів - замінили на 20.
2.Мовна змістова лінія.
Звуки і букви. У вимоги додали: будує звукові моделі слів типу джміль, ящірка та слів з апострофом. Правила переносу доповнили правилами переносу з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо,словами з апострофом. Вилучили повністю теми про ненаголошені голосні та спільнокореневі слова, перенісши їх у 3 клас. Слово. У вимоги додали: знає і пояснює термін іменник (прикметник, дієслово)на конкретному прикладі. Речення. У зміст і у вимоги додали вилучене з 1 класу: будує схеми простих речень, позначаючи слова умовними позначками, зокрема і зі службовими частинами мови( без уживання терміну). Вилучили об’єднання простих речень та встановлення відмінностей у змісті подібних речень. Правопис. Вилучили правопис слів із ненаголошеними голосними Е-И. У «словникові» слова додали слово ноутбук. Вилучили з програмових вимог письмо на дошці.
Українська мова 3 клас
1.Мовленнєва змістова лінія.
Додали у зміст новий жанр есе без конкретних вимог щодо цього жанру.
2.Мовна змістова лінія.
Додали у тему «Текст» жанр есе з такими вимогами: спостерігає за основними ознаками жанру; розпізнає його серед інших текстів (розповідь, опис, міркування); бере участь у створенні есе під керівництвом учителя (усно). Зняли теми: побудова тексту-міркування і складання текстів-інструкцій (ще не вивчена тема «Початкова форма дієслова»). Речення. Зняли побудову речень за схемами, оскільки діти добре не усвідомлюють другорядних членів речення, залишивши: побудова речень. Поширення речень за запитаннями. Будова слова. Зняли термін «форма слова», перенісши його у тему «Іменник (практичне ознайомлення з відмінками).
Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 5
У вимогах розширили «Аналіз будови слова»: добирає спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови та розбирає їх за будовою самостійно або з допомогою вчителя. Частини мови. Прикметник. Зняли у змісті і у вимогах словосполучення «у сполученні з іменником» у фразі «змінювання прикметників за родами і числами». У Словникові слова додали: гармонія, внесок, натомість вилучили: агроном, банкір, бетон, бібліотека, верблюд, грім, комп’ютер, метал, радіо, спасибі. Вилучили з вимог письмо на дошці.
Українська мова 4 клас
Зняли фіксовану кількість годин на кожну тему.
1.Говоріння. Додали: будує есе з допомогою вчителя в усній формі.
2.У тему «Текст» додали есе без додаткових державних вимог.
3.Слово. Поглибили тему «Будова слова» вимогами: самостійно розбирає слова за будовою, окрім дієслова, тому що знята тема «Змінювання дієслів».
4.Іменник. Повернули у зміст і у вимоги тему: Форми іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини», крім позиції Об’ю, верф’ю.
5.Прикметник. Зняли тему «Вимова і написання закінчень –ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках» (і в темі «Правопис»).
6.Дієслово. Повністю зняли тему змінювання дієслів у всіх часах (і в темі «Правопис»).
7.У словникові слова ввели слова аеропорт та спільнота натомість вилучили: аеродром, гвинтівка, портрет, республіка, фанера, фартух, цемент.
8.З програмових вимог вилучили письмо на дошці.
Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 6
Літературне читання. 2-4 класи
http://readmon24-new.ed-era.com/opus_zmyn.html
Загальна інформація
Обговорення навчальної програми з літературного читання актуалізувало проблему формування читацької активності та розвитку читацького інтересу в учнів початкової школи. Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні та організації уроків літературного читання.
Найактивніше піднімалося питання кола читання, його осучаснення, та проблема контролю техніки читання. Окремі дописувачі говорили про спрощення літературознавчої пропедевтики. При обговоренні, у більшості випадків, педагоги відходили від програми до підручника і до технології уроку (те, що вчителю ближче).
На основі результатів узагальнення коментарів нами були визначені завдання, які зорієнтували нас на напрямки оновлення програми:
Конкретизувати в програмі позиції, які спрямовують вчителя на реалізацію компетентнісного підходу та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задовлення.
Оновити коло читання в кожному класі, ввівши імена сучасних дитячих письменників, вилучивши імена тих, кого немає в підручниках (оскільки підручники на даному етапі не змінюватимуться), та тих, чиї твори за змістом не відповідають реаліям життя.
Спростити вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (зняти кількісні показники характеристики навички читання, переглянути вимоги до власних висловлювань учнів, обов’язкової кількості творів напам’ять, сформулювати вимоги через опис конкретних практичних дій, які може виконати дитина, і виконання, яких може перевірити вчитель; описати у вимогах рівневий розвиток певної дії дитини, визначеній у відповідній змістовій лініії, по класах).
Визначити конкретні теми відповідно до змістової лінії і розділу, вилучивши з тексту програми опис методики роботи над літературним творм (методика має бути окремим документом). При цьому конкретизовані теми мають чітко окреслювати поняття чи дії, які треба відпрацювати на уроці. Така конкретизація повинна полегшити вчителю створення календарно-тематичного планування і процес підготовки до уроку.
Отже, на виконання поставлених завдань в проекті оновленої програми розставлені акценти на особливостях реалізації компетентнісного підходу на уроках читання. У пояснювальній записці розширено ряд видів діяльності дитини на уроці: до читацької і творчої додано комунікативну, що реалізується через організацію діалогу/дискусії за змістом літературного твору. Крім того, поряд із завданням формування навички читання рівнозначним ставиться завдання формування навички слухання, що є важливим складником комунікативних навичок. Результативність комунікативної діяльності представлена у вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: висловлює власні міркування щодо прочитаного: що вразило, що змусило задуматися, чому цю книжку варто прочитати; називає, які теми книжок цікавлять; назви улюблених творів та імена улюблених авторів).
Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 7
Учителя зорієнтовано на посилення діяльнісної складової уроку через організацію роботи щодо формування навичок роботи з книжкою. Учні засвоюють знання про підручник як навчальну книгу, набувають уміння орієнтуватись у його структурі, користуватись умовними позначками, засвоюють пам’ятки-алгоритми щодо організації самостійної роботи з підручником. Акцентовано увагу на тому, що впровадження компетентнісного підходу потребує індивідуалізації читацької діяльності учнів, залучення їх до самоперевірки і самоконтролю своїх навчальних досягнень та організації практико-орієнтованої роботи над літературним твором. Для підготовки вчителем практикоорієнтованих завдань у програмі конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності» замінено на «знаходить в тексті опис зовнішності персонажа» тощо). Запропоновані конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня посилять зв’язок уроків літературного читання з життям (наприклад: називає ситуації, коли використовують лічилки, мирилки, скоромовки, загадки; використовує лічилки, мирилки, скоромовки, загадки, співаночки в іграх з ровесниками).
В оновленій програмі окреслюється вимога формування естетичних цінностей через зміст і художні образи літературних творів. Запропоновано формувати в учнів розуміння читання не тільки як джерела знань, а й як засобу естетичного задоволення. Чинна ж програма акцентує увагу на формуванні соціальних та морально-етичних ціннісних орієнтирів.
В оновленій програмі змінені акценти у використанні виховного потенціалу літературних творів. Дітям пропонується оцінювати не персонажа, позитивний чи негативний він, а вчинок персонажа. Це зорієнтує дитину на те, що будь-хто може творити добро, помилившись один раз, можна змінити себе і у кожного є своя позитивна риса.
Для оновлення кола читання (завдання 2) ми використали рекомендаційний список імен дитячих письменників з 111 імен (по класах), наданий на наше прохання Національною бібліотекою для дітей, який був нам запропонований керівниками електронних ресурсів, де представлена дитяча література ("Барабука", "Казкарка").
Слід мати на увазі, що перелік авторів орієнтовний і може бути змінений вчителем з урахуванням читацьких інтересів учнів.
Літературне читання. 2 клас
У 2 класі до кола читання включені імена Ніни Найдич, Галини Малик, Сашка Дерманського, Марини Павленко, Марини та Сергія Дяченків, Лариси Ніцой, Лесі Ворониної, Оксани Лущевської, Ігоря Січовика, Дмитра Кузьменка, Оксани Кротюк, Любові Відути, Сергія Пантюка, Віктора Терена, Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Григорія Фальковича, Тетяни Стус, Катерини Міхаліциної.
Літературне читання. 3 клас
У 3 класі до кола читання включені імена Василя Голобородька, Івана Андрусяка, Михайла Григоріва, Валентини Вздульської, Василя Симоненка, Дмитра Кузьменка, Галини Вдовиченко, Зірки Мензатюк, Катерини Бабкіної, Лариси Денисенко, Леоніда Шияна, Оксани Караванської, Іана Вайброу, Карла Коллоді, Джеремі Стронга, Нузета Умерова.
Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 8
Літературне читання. 4 клас
У 4 класі до кола читання включені імена Дмитра Білоуса, Любові Забашти, Анатолія Костецького, Олесі Мамчич, Володимира Лучука, Оксани Сенатович, Михайла Чабанівського, Оксани Іваненко, Саші Кочубей, Галини Ткачук, Мар’яни та Тараса Прохаськів, Ірен Роздобудько, Івана Андрусяка, Юлії Смаль, Роалда Дала, Пауля Маара, Марії Парр.
За результатами дискусії щодо контролю й оцінювання техніки читання за кількісними показниками, що була ініційована коментаторами, нами прийнято рішення: зняти кількісні показники темпу читання у кожному класі. У програмових вимогах залишено опис якісної характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).
Щодо організації уроків читання, то у програмі зазначена варіативність у розподілі навчальних годин протягом року: 3,5 год на тиждень – І варіант: 3 год літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень); ІІ варіант: І семестр – 3 год на тиждень, ІІ семестр – 4 год на тиждень. Вибір учителем першого варіанту дозволить внести в уроки позакласного читання (а з української мови – в уроки розвитку зв’язного мовлення) певну системність, оскільки вони будуть проходити за розкладом в один і той самий день тижня, лише буде чергування: перший тиждень – урок розвитку зв’язного мовлення, другий тиждень – урок позакласного читання. Другий варіант розподілу годин є традиційним.
У цілому, у проекті оновленої навчальної програми з літературного читання враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях на платформі «EdEra», що стосувалися саме програми. Рекомендації щодо удосконалення технології уроку, використання різних організаційних форм пропонуємо врахувати в методичних рекомендаціях щодо організації навчально-виховного процесу в початковій школі.
Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 9
Математика. 1-4 класи
http://mathmon14-new.ed-era.com/opus_zmyn.html
Зміни у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Розвантаження програми, більшою мірою, відбулося за рахунок суттєвих змін у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. В оновленій програмі реалізується принцип «ножиць»: при потребі, учитель той чи інший зміст може подати глибше, а перевіряти - лише обов’язковий мінімум і то не на рівні знання правил, формулювань, а здебільшого на рівні їх застосування при виконанні практично – зорієнтованих вправ, завдань тощо, дібраних учителем у відповідності до вікових особливостей учнів, їх життєвого досвіду та уподобань. Отже, в оновленій програмі відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб враховано й пропозиції дописувачів щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями. Так, у програмах 1 – 2-го класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та в межах 20, таблиць множення та ділення. Щодо порівняння чисел, виконання арифметичних дій, розв’язування простих рівнянь знято вимогу застосування учнем способів міркування, запропонованих учителем (учень зможе виконувати відповідні завдання зручним для себе способом). При вивченні величин зроблено акцент на використання знань про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач, а не на механічне запам’ятовування правил, тверджень тощо.
З метою зменшення теоретичного навантаження курсу, у програмі 1- 4 кл. доступнішою і зрозумілішою мовою виписані деякі формулювання, як у змістовій частині, так і у Вимогах. У програмі 3-го класу, наприклад, перенесено акцент з теоретичних знань на вироблення обчислювальних навичок при розв’язуванні вправ, задач: «застосовує , а не «знає») правило множення суми на число у випадку множення двоцифрового або трицифрового числа на одноцифрове; застосовує, а не «знає») правило множення числа на суму або переставний закон множення; застосовує, а не «знає») правило ділення суми на число у випадку ділення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове» та ін. Подібні зміни відбулися в програмах усіх 1-4 класів.
Вилучені вимоги
Цілком вилучені такі вимоги: у 2-му класі: «розуміє спосіб складання таблиць додавання та віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20», «виконує додавання і віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20 способом округлення з опорою на зразок»; «має уявлення» про довжину, масу (1 клас), про кут (2 клас); «розуміє, що через одну точку можна провести безліч прямих; класифікує кути та многокутники за певними ознаками; будує коло (круг) заданого радіуса за допомогою циркуля; позначає на рисунку елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр» (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури», 3-й клас); «знає означення периметра многокутника; розв’язує задачі на обчислення довжини сторони прямокутника за відомими периметром і довжиною однієї сторони прямокутника» (змістова лінія «Величини», 3-й клас); «планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення; розуміє спосіб множення на трицифрове число» (Змістова лінія «Числа дії з числами», Письмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа. 4 клас); «розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час» (змістова лінія «Величини», Швидкість, 4
Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 10
клас); «визначає площу плоскої фігури за допомогою палетки» (змістова лінія «Величини», Площа. 4 клас).
Мінімізовані вимоги
Окремі вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів - мінімізовані. При ознайомленні із додаванням і відніманням без переходу через розряд в концентрі «Сотня», в 1-му класі, зазначено лише: «розуміє сутність порозрядного додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток», а у змісті цієї теми вилучено деталізацію випадків обчислення. Взагалі, мінімізовані вимоги у змістових лініях: Математичні вирази. Рівності. Нерівності (1, 2 клас), Просторові відношення. Геометричні фігури (2 клас. Коло і круг), Сюжетні задачі (4 клас). У окремих випадках обчислень знято вимогу «коментує свої дії під час виконання обчислень».
У змістовій частині програма з математики для 1 – 4-х класів зазнала таких змін: Виходячи з того, що Закон України №2442-VI «Про внесення змін у законодавчі акти із питань загальної середньої та дошкільної освіти», яким передбачена обов’язкова дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку, не діє повною мірою, то в 1-му класі виключено «Узагальнення і систематизацію математичних уявлень, сформованих у передшкільний період».
При вивченні таблиць множення та ділення, в 2-му класі, виокремлено два етапи, один з яких: «Таблиці множення чисел 6-9 та ділення на 6 – 9 (ознайомлення)». Враховано пропозиції щодо позначення геометричних фігур буквами (вилучено зі змісту програми 1-го класу), перенесення задач з буквеними даними (перенесено з 3-го класу в 4-й клас); термін «сукупність» замінено на «групу об’єктів», вилучено з 2-го класу задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі, з програми 4 –го класу вилучено тему множення і ділення багатоцифрового числа на трицифрове тощо.
При розвантаженні програми з математики враховувались такі об’єктивні фактори:
1.Необхідність розвантаження програми у рамках чинного Державного стандарту початкової загальної освіти та наявності у шкільних бібліотечних фондах підручників, виданих за державні кошти у 2012-2016 роках. Тому, пропозиції щодо перенесення певного змісту (дробів, ускладнених рівнянь, задач на рух, задач на пропорційне ділення, задач на знаходження невідомих за двома різницями, письмового множення та ділення тощо) у 5-й клас реалізувати неможливо. З тієї самої причини не можна задовольнити вимоги дописувачів щодо підсилення в курсі математики початкової школи геометричної складової, введення від’ємних чисел та десяткових дробів тощо.
З огляду на ці фактори, не враховано пропозиції й щодо перенесення навчального змісту з одного класу до іншого, зокрема додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд, нумерації чисел в концентрі «Сотня», табличного множення та ділення тощо).
2.Наявність пропозицій, що заперечують (виключають) одна одну. Найбільш дискусійними були питання, що стосувалися таких тем:
додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд. Частина дописувачів пропонувала вивчати цей зміст в 1-му класі, а інша – залишити для вивчення у 2-ому (залишили у програмі 2-го кл.). нумерація чисел в концентрі «Сотня», додавання та віднімання без переходу через розряд в концентрі «Сотня». Були пропозиції щодо перенесення цих питань до 2-го класу. Коментарі прихильників залишити вивчення теми «Концентр «Сотня»» у 1 класі були
Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 11
більш, ніж переконливі, в т.ч. - й з огляду на світовий досвід тощо (тему залишили в 1-му класі, але при вивченні додавання та віднімання без переходу через розряд в межах 100 спростили змістову та результативну частину програми). письмове додавання та віднімання чисел. Ця тема вивчається у 3 класі. Були пропозиції розпочати її вивчення у 2-ому класі, з якими частина дописувачів не погоджувалася. Ми залишили цю тему для вивчення у 3 класі, оскільки вважаємо, що впродовж 2 класу варто сформувати відповідні навички усних обчислень, а далі – перейти до письмового додавання і віднімання чисел. табличне множення та ділення. Пропозиції були досить різні: не вивчати таблиці множення і ділення у 2 класі, а перенести їх вивчення до 3-4 класу. Пропозиція друга: вивчати таблиці множення чисел 2 – 5 і відповідних випадків ділення у 2-му класі, а таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідних випадків ділення - у 3-му класі. Обидві пропозиції не набрали якоїсь переважаючої підтримки. Тому нами прийнято компромісне рішення: у 2-му класі учні вивчають сутність дії множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою 3-го класу. ускладнені рівняння. Щодо вивчення цієї теми в тому чи іншому класі думки дописувачів розділилися: одні пропонували не вивчати цілком, другі – перенести цей тип рівнянь для вивчення з 4 у 3-ій клас, бо дітям цікаво і легко навчитися їх розв’язувати; ще інші – залишити без змін. Виходячи з наявності досить різних поглядів на зміст і місце цієї теми в початковому курсі математики, вивчення рівнянь, в яких або права частина, або один з компонентів подано числовим виразом, залишили у програмі 4-го класу. дії з іменованими числами: багато пропозицій стосувалося спрощення програми в контексті треба чи не треба навчати молодших школярів виконувати дії з іменованими числами. Але, насправді діти чи не щодня стикаються з необхідністю володіти навичкою додавання чи віднімання іменованих чисел з одиницями вартості, маси, часу, довжини. Без цих умінь не можна буде формувати відповідні компетентності. Тому вважаємо, що потреба навчати таких дій є, але при цьому ми спростили змістову та результативну частину програми.
При більш детальному порівнянні програми 2015 року і оновленої програми можна буде переконатися, що завдяки небайдужості учасників відкритого обговорення проблеми розвантаження програми з математики, достатньо великої кількості конструктивних пропозицій і порад – ці зміни відбулися і сподіваємося, що на користь молодших школярів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий